Прислів’я і приказки про маму

 

Прислів’я і приказки про маму

• Без  матері і сонце не гріє.
• Без  матки нещасливі дітки.
• Все купиш, лише тата й мами — ні.
• Всяке дитя матері миле.
• Голівонька наша  бідна, що в нас матінка нерідна.
• Де мати плаче, там ріки течуть, де сестра плаче, струмки біжать, де жінка плаче — роси нема.
• Дитина плаче, а матері боляче.
• Мамина лайка — байка, а битва — молитва. 
• Материн гнів, як весняний сніг:  рясно випаде, та скоро розтане.
• Материнська молитва із дна моря підіймає.
• Матері  кожної  дитини  жаль,  бо  котрого  пальця  не  вріже, то все болить.
• Мати годує дітей, як земля людей.
• Мати з хати — горе в хату.
• Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
• Мати з сином лається — за піч береться, з зятем — за клямку.
• Мати сама не з’їсть, а дітей нагодує.
• Мене мати цілий вік дурила:  казала  «битиму»,  та  не  била.
• Найгірша мати хоче мати найліпші діти.
• Найдорожча пісня, з якою мати колисала.
• На світі знайдеш усе,  крім рідної матері.
• На сонці тепло, а коло матері добре.
• Нема  цвіту  кращого від маківочки, нема роду милішого від матіночки.
• Немає тих яток, де  продають рідних маток.
• Нема того краму, щоб купити маму.
• Нема такого краму,  аби купив тата й  маму.
• Не та  мама,  що  народить,  а  та,  що  до  розуму доводить.
• Одна мати — вірна порада.
• Однієї матки та не однакові дітки.
• При сонці тепло, при матері добро.
• Пташка радіє весні,  а дитя — матері.
• Рада  б  мати  для  дітей  небо  прихилити  та  зорями  вкрити.

“Найгарніша мама” Василь Сухомлинський (казка + аудіоказка)

Казки про тварин, птахів, комах / Аудіокниги і відеоматеріали, Все про маму і День матері, Про птахів: казки / загадки / вірші / цікавинки, Сова

“Найгарніша мама” Василь Сухомлинський
Випало Совеня із гнізда та й повзає. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда.Побачили птахи малого — некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: — Хто ти такий, де ти взявся? — Я Совеня, — відповідає мале. — Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.   — Хто ж твоя мама? — питає Соловей. — Моя мама Сова, — гордо відповідає Совеня. — Яка ж вона? — питає Дятел. — Моя мама найгарніша. — Розкажи, яка ж вона, — питає Дрізд. — У неї голова, вуха й очі такі, як у мене, — відповідає з гордістю Совеня. — Ха-ха-ха! — зареготали, Соловей, Дятел і Дрізд. — Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама потвора. — Неправда! — закричало Совеня. — Мама в мене найгарніша. Почула його крик Сова, прилетіла потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда. Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була найгарніша.