САМООСВІТА

 

Психологічна готовність до школи – це комплексний показник, який охоплює декілька компонентів.

1. Інтелектуальна готовність дитини до школи

Зазвичай батьки дбають про навчальні навички дитини: письмо, рахунок, читання, загальний розвиток.

Але насправді для навчання важливо дещо інше – це дозрівання певних відділів головного мозку, які відповідають за формування цих навичок.

https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgMUoJ4JGoPW-Ef3a1Eu9Y2hs-n4yGGmN87ddPQgECxZlhJ6Y6POkWExaHqJ2A5tZzSnJcSXoK44JDgddqur3X7A0kl7VZFnqBSLNwP4uhoLr3x-GgzNixSE07BEiYqlVaEdvuwP1a5ayrY/s135/f286fb7ee5c6493b2479c8cff2243a08.i750x476x525.jpeg

1.    Конвенція про права дитини - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.

2.    Конституція України - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

3.    Кодекс України про адміністративні правопорушення - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text.

4.    Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих

5.    актів України щодо протидії мобінгу (цькуванню)» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2759-20#Text.

6.    Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2834-20#Text.

7.    Закон України «Про охорону дитинства» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text.

8.    Закон України «Про освіту» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

9.    Закон України "Про повну загальну середню освіту" - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text.

10. СТРАТЕГІЯ національно-патріотичного виховання - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019#n15.

11. КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1233-2020-%D1%80/print#n9.

12. Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text.

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 689 Порядок проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуації в Україні - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/689-2019-%D0%BF#Text.

14. Концепція безпеки закладів освіти - https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-kontseptsii-bezpeky-zakladiv-osvity-i070423-301.

15. Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/195/2020#Text.

16. Розпорядження КМУ № 174-р від 24.02.2023 року «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2023 рік» - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174-2023-%D1%80#Text.

17. Стратегія впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та Операційний план заходів на 2022-2024 роки з її реалізації - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1163-2022-%D1%80#Text.

18. Наказ МОН Про деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20#Text.

19. Наказ МОН від 02.10.2018 № 1047 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами” - https://imzo.gov.ua/2018/10/03/nakaz-mon-vid-02-10-2018-1047-pro-zatverdzhennia-metodychnykh-rekomendatsiy-shchodo-vyiavlennia-reahuvannia-na-vypadky-domashn-oho-nasyl-stva-i-vzaiemodii-pedahohichnykh-pratsivnykiv-iz-inshymy-orhana/.

20. Банк даних програм по насильству - https://drive.google.com/file/d/1kdBNPKwOfNWwoLNJ5RaJIvfro7oazdUw/view.

21. Лист Міністерства освіти і науки України «Про здійснення превентивних заходів серед дітей та молоді в умовах воєнного стану в Україні» від 13.05.22 року № 1/5119-22 - https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zdijsnennya-preventivnih-zahodiv-sered-ditej-ta-molodi-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini.

22. Інформаційна база професійного інструментарію фахівців психологічної служби 

23. системи освіти України - https://docs.google.com/document/d/1zi31pjwMLqRSjoXpe5vFCkPdl8Sqsf2JbSYeOITyfgk/edit.

24. Банк досвіду виховної роботи - https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/bank-dosvidu-vihovnoyi-roboti/.

25. Лист ІМЗО від 28.04.2023 № 21/08-680 “Про надання інформації щодо проведення просвітницьких заходів” - https://imzo.gov.ua/2023/07/19/lyst-imzo-vid-28-04-2023-21-08-680-pro-nadannia-informatsii-shchodo-provedennia-prosvitnyts-kykh-zakhodiv/.

26. Нормативна база позашкільної освіти та виховної роботи - https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/normativna-baza-pozashkilnoyi-osviti-ta-vihovnoyi-roboti/.

27. Курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога

28. учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій» - https://hryoutest.in.ua/category-course/programa-pidvishchennya-kvalifikaciji-psihologichnoji-pidtrimki-dlya-osvityan-ta-batkiv.

29. Спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очно-дистанційної форми навчання «Важливі навички у періоди стресу» - https://hromada.academy/courses/praktichni-navichki-podolannya-stresu.

30. Спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очно-дистанційної форми навчання «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу» - https://drive.google.com/file/d/1s9Wyzwq1WErmTcMjOF2Eh0d_H5CLPuZc/view.

31. Інформаційні матеріали до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України - https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-dnya-pamyati-zahysnykiv-ukrayiny-yaki-zagynuly-v-borotbi-za-nezalezhnist-suverenitet-i-terytorialnu-cilisnist-ukrayiny.

32. Матеріали освітнього проєкту «Діалоги про війну» - https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/videolekciyi/osvitniy-proyekt-dialogy-pro-viynu.

33. Підбірка роликів «Революція Гідності. Сучасна війна.» - https://www.youtube.com/watch?v=M1A74Bk7M1k&ab_channel=UkrainianInstituteofNationalRemembrance.

34. серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які

35. загинули за Україну» - https://www.youtube.com/playlist?list=PLitKIb_cEyqce9j3epwLk8n7ievz2UErU, цикл «Нескорені» - https://www.youtube.com/playlist?list=PLitKIb_cEyqfG1vqpQtsGpGPRZMu6W9ir.

36. Матеріали рубрики «Повномасштабне вторгнення Росії в Україну:

37. історичний контекст» - https://uinp.gov.ua/aktualni-temy/povnomasshtabne-vtorgnennya-rosiyi-v-ukrayinu-istorychnyy-kontekst.

38. Психологічні тренінги Дмитра Карпачова - https://www.youtube.com/playlist?list=PL4lmqF0LvYNEJk3uHhO9f7M8O6k7xH4Rb.

39. Екосистема психологічної допомоги в сфері освіти - https://www.mentalhelp.in.ua/.

40.       Корисні посилання щодо теми антибулінгу - https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu.

41.       Корисні посилання від ІМЗО - https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/korysni-posylannya/

42.       Пам’ятні дати та ювілеї, 2023 рік - https://uinp.gov.ua/dokumenty/normatyvna-baza-shchodo-pamyatnyh-dat-ta-yuvileyiv/pamyatni-daty-i-yuvileyi-na-2023-rik.

 

 Навичка ще може бути не сформована, проте все готово до формування. Іншими словами, наприклад, дитина може не вміти розв’язувати приклади, але мати уявлення про число, порівнювати, вміти робити висновки і бути зацікавленою. Така дитина швидко навчиться розв’язувати приклади. Потрібно дивитись на розвиток її пам’яті, уваги, на здатність дитини робити висновки, уважно слухати й чути, ставити запитання, якщо не все зрозуміло.

2. Вольова готовність дитини до школи

Вольова готовність до школи – це здатність дитини, умовно кажучи, «примусити» себе робити щось, що не викликає великого інтересу чи негайного задоволення. Воля також відповідальна за можливість дитини всидіти за партою упродовж уроку. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.

3. Мотиваційна готовність дитини до школи

Вона виявляється у ставленні дитини до школи, до навчання, до вчителя і до самого себе. У дітей має бути позитивна мотивація до навчання в школі. Мотиваційна готовність – це бажання дитини прийняти нову для неї соціальну роль. А найкраща мотивація першокласника: у школі цікаво, а те, що вивчаєш там, — корисно.

4. Соціальна готовність дитини до школи.

Це означає, що дитина вміє спілкуватися з дорослими та дітьми відповідно ситуації, вміє просити про допомогу, пояснювати свої потреби, вміє слухати і не перебивати.

Важливими критеріями готовності дитини до школи є її готовність дотримуватись певних правил та обмежень, розвиток навичок самообслуговування. З дотриманням правил відбувається формування відповідальності за свої вчинки й слова. Якщо дитина прагне до самостійності, це свідчить про те, що вона готова до автономії, готова бути певний час без батьківської опіки. Така дитина не почуватиметься в класі безпорадною.

5. Фізична готовність до школи

При її оцінюванні, передусім дивимося на сформованість скелета. Приблизно в 7 років у фізичному розвитку дитини відбувається перехід на «новий рівень». Ми можемо спостерігати, що її руки стають пропорційно довшими щодо тулуба, з’являється талія, стають більш помітними колінні суглоби, активно йде заміна зубів.

Філіппінський тест — один з головних критеріїв «шкільної зрілості». Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, провівши руку над головою. Результат досить точно показує ступінь зрілості організму – рука має легко торкатися вушка.

Не забуваймо і про координацію рухів.

Адже, фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми. Тому батьки майбутніх першокласників можуть зробити діагностику психологічної готовності до школи, яка дозволяє оцінити рівень готовності дитини до вступу в перший клас та допомагає визначити оптимальну стратегію навчання для дитини.

Взято з інтернету.

https://drive.google.com/file/d/1-0Vays6BENecQSsU4lCw5JiA5p8ZWJ02/view?usp=share_link

 <a href="http://metodportal.com/node/91382"> Методичний портал | « Розвиток зв'язного мовлення  молодших школярів  у сучасних умовах» </a>

Вузлики на пам'ять"

 НОВА ШКОЛА відео

 LEARNING.UA 

ЧИТАНКА

МЕГАЗНАЙКА

Практичні завдання

Виключно українською: 8 YouTube-каналів 

для розвитку дітей

Віртуальні екскурсії з використання ресурсів 

візуалізації

Український ерудит

Ігри для розвитку мислення

ТОП-15 сайтів українською мовою для 

розвитку дитини

Онлайн -ігри з географії

Онлайн дошка

ЕЙДЕТИКА

ОБЕРЕЖНО! ІГРИ, ЯКІ СПОДОБАЮТЬСЯ ВАШИМ УЧНЯМ!

20 безкоштовних освітніх сайтів для дітей

15 обучающих мультфильмов для детей

Технологія веб-квесту

Цікаві практичні завдання для школяриків

Цікавивий і корисний ресурс для закріплення 

знань з математики

Наш безкоштовний веб-сайт для дітей містить велику 

кількість безкоштовних ігор для ваших дітей, які допоможуть 

перетворити вивчення англійської на цікаву гру.

Цікаві таблиці з української мови

Вчимося граючись

САМОУЧКА.
Цікаві вправи для навчання

  Сертифікат 

Розвиток зв'язного мовлення молодших школярів на уроках української мови як психолого-педагогічна проблема.

У Державному стандарті початкової освіти зазначено: «мета і завдання навчального предмета українська мова у початковій школі полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), а й у мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці».

Процес становлення мовної особистості починається з дитинства. Коли учень іде до школи, він звертає увагу на мовлення учителя, наслідує його. Кваліфікований педагог на своєму прикладі повинен показати, якою має бути україномовна особистість. Також викладач повинен усвідомлювати, що «не лише бездоганне знання свого предмета, не лише педагогічна майстерність, досконалість методичних прийомів, а й словесно-естетичний рівень подання знань формує юну особистість». Для того, щоб досягти високого рівня культури мовлення, потрібно наполегливо працювати впродовж життя. Одне з найголовніших завдань учителя - зробити процес формування мовної особистості цікавим, сповненим великої кількості творчих пошуків.

Завдання розвитку мовлення є актуальним і важливим. Із початком навчання у школі мовлення дитини вступає в цілком нову і своєрідну базу розвитку. Мова, якою дитина володіла як необхідним, але звичним інструментом, стає об’єктом вивчення.

Психологи (Л.С. Виготський, С.Л. Рубінштейн, О.О. Леонтьєв) аналізують процес становлення мовлення як один із видів специфічної людської діяльності, що забезпечує спілкування. Л.С. Виготський, Г.О.Люблінська довели, що в дошкільному віці дитина вільно володіє діалогічним мовленням, а її усне зв'язне мовлення має яскраво виражений ситуативний характер. У школі під впливом вивчення рідної мови дитина поступово опановує нову форму усного конкретного мовлення, яке, на думку Виготського, є «вищим щаблем розумового розвитку порівняно із ситуативним». Якщо у першому зміст пов'язаний з конкретною ситуацією, то в другому передбачається більш усвідомлене цілісне вираження думки. Т.О. Ладиженська вважає, що «до 6-7 років у дітей формується готовність до оволодіння зв'язним мовленням».

Вивчення мови, невіддільне від розвитку усного і писемного мовлення учнів, передбачає «збагачення їх словника, оволодіння нормами літературної мови на всіх рівнях, формування в школярів умінь і навичок зв'язного викладу думок». Саме тому в початковій школі провідним принципом навчання виступає розвиток мовлення молодших школярів.

Вивчення української мови в школі передбачає реалізацію трьох основних, тісно пов'язаних між собою завдань:

v дати школярам знання з мови і вміння використовувати їх у практиці спілкування;

v розвивати мислення, творчі вміння і здібності;

v виховувати національно свідому особистість.

Навчальна мета включає передусім базову лінгвістичну освіту - опанування учнями знань про мовну систему, її рівні, структурні одиниці та засвоєння норм літературної мови і на цій основі формування вмінь і навичок свідомого використання мовних ресурсів у процесі мовленнєвої діяльності в різних сферах суспільного життя.

На важливості мовленнєвого розвитку для становлення духовно багатої мовної особистості завжди акцентували методисти. Протягом тривалого часу в методиці та шкільній практиці широко використовувався термін «розвиток зв'язного мовлення», ним послуговуються і тепер. Під цим терміном до 60-х років минулого століття розуміли навчання писати перекази і твори, що істотно звужувало зміст завдань з розвитку зв'язного мовлення. Причому це навчання відбувалося на рівні «практики мови» без засвоєння учнями правил аналізу (сприймання) чужих і побудови власних текстів. Та, як писав Л.Щерба, «вправлятися можна тільки в чомусь відомому… якщо ж …правила не відомі, то вправлятися немає в чому». Саме такими вправами без правил і була робота з розвитку зв'язного мовлення, поки її основу становила обмежена кількість видів робіт, недостатньо обґрунтованих теоретично.

Ще на початку ХХ ст. виходили праці з питань розвитку мовлення учнів (стаття С.Попова «Характеристичні помилки під час навчання української мови», праця Н.Л.Солодкого «Засоби розвитку усної мови», «Методика усного і письменного стилю» Б.Заклинського тощо). Зв'язне мовлення розглядається в методиці як особлива галузь роботи з розвитку мовлення - процес говоріння, діяльність мовця, продукт діяльності, текст, висловлювання. У методичній науці вже склалася певна система проблем у дослідженні розвитку мовлення ( І.Синиця, С.Чавдаров, О.Біляєв, М.Пентилюк, П.Кордун ).

Проблеми з розвитку зв’язного мовлення вчені розглядають і сьогодні. У праці «Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті» С.П.Бондар проаналізовано і розмежовано такі поняття, як методика і технологія навчання, представлена класифікація, в якій відображені різні типи технологій відповідно до компонентного складу педагогічного процесу.

Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури уроку, яку докладно описала О.І.Пометун у роботі «Сучасний урок.    Інтерактивні технології навчання». Вона подає модель етапів, за якою повинна будуватися центральна частина заняття - інтерактивна вправа. Послідовність проведення цього етапу така:

1) інструктування;

2) об'єднання в групи, розподіл ролей;

3) безпосереднє виконання завдання;

4) презентація результатів виконання вправи.

О.І.Когут у праці «Інноваційні технології навчання української мови» пропонує інноваційні розробки і підходи до організації навчального процесу. Я  розглядала досвід учителів української мови, які працювали над впровадженням у навчально-виховний процес нових педагогічних технологій: інтерактивної, групової роботи, тощо. Приділено увагу з'ясуванню сутності поняття «педагогічна технологія», відображено основні класифікації навчально-виховних технологій та представлено нетрадиційні типи уроків. Цей посібник містить теоретичні основи інноваційних технологій і покликаний практично продемонструвати використання їх при викладанні української мови в школі.

У статті «Технології мовленнєвого розвитку школярів» О.Кучерук висуває ідею - що з огляду на психолінгвістичні засади мовної освіти вчитель повинен врахувати механізм мовленнєвої діяльності і спиратися на нього під час добору технологій мовленнєвого розвитку школярів та пропонує модель механізму продуктивної мовленнєвої діяльності.

Відповідно до цієї моделі мовленнєва діяльність зумовлюється пов'язаними між собою метою й мотивом мовлення, а також залежить від певних умов - ситуативних завдань та внутрішнього програмування.

Спрямування навчальних технологій на забезпечення умов для усвідомлення учнями механізму мовленнєвої діяльності, на думку О.Кучерук, дасть змогу правильно сприймати чи продукувати висловлювання (текст). «Розвиток різних видів мовленнєвої діяльності має відбуватись у зв'язку з активним формуванням системи мисленнєвих прийомів. Також слід пам'ятати, що найважливіша ознака будь-якої технології - системність взаємопов'язаних компонентів, тобто завдань, змісту, методів і форм навчання та результатів, які при цьому досягаються. Загалом же шлях до мовленнєвого розвитку лежить через розуміння прочитаного чи заслуханого тексту й передбачає активізацію різних видів мовленнєвої діяльності школярів.»

К.Ю.Голобородько у роботі «Уроки розвитку зв'язного мовлення в шкільному курсі мови» наголошує, що додаткового вивчення і деталізації потребує система озброєння учнів навичками користування усним і писемним мовленням в такому обсязі, в якому це буде їм необхідно для подальшої роботи: вміння побудувати односкладну й розгорнуту відповідь, усно й письмово викласти прочитане чи прослухане (коротко чи детально) та ін. Автор акцентує, що основною причиною прогалин у знаннях учнів є усталеність традиційної методики, коли майже на кожному кроці вивчається новий матеріал.

Методичні прийоми і засоби, проаналізовані в роботі, передбачають удосконалення культури мови школярів (вимова речень, різних за метою висловлювань, виразне читання речень із звертаннями, побудова речень з поданих слів, словосполучень; вимова слів, що розрізняються наголосом; вимова звуків відповідно до основних правил літературної вимови). Отже, проаналізувавши науково-методичні джерела щодо висвітлення даної проблеми, можна зробити висновок, що завдання розвитку зв’язного мовлення є актуальним та дуже важливим. Цьому питанню приділяли велику увагу видатні педагоги та психологи. Адже процес становлення мовлення забезпечує спілкування. Вивчення рідної мови невіддільне від розвитку мовлення учнів. Саме тому розвиток зв’язного мовлення молодших школярів виступає провідним принципом навчання.

Мовлення

Мовлення – важливий засіб спілкування, обміну думками і почуттями між людьми, передачі і засвоєння інформації. З перших днів шкільного життя у дитини виникає потреба у спілкуванні – вміння говорити правильно, красиво, послідовно.        

          Державний стандарт початкової освіти визначає, що метою роботи школи є всебічний розвиток дитини, її здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних особливостей і потреб. Спільним  для всіх ключових компетентностей є вміння  читати з розумінням. Висловлювати власну думку усно і письмово, здатність логічно обґрунтувати свою точку зору, співпрацювати  у команді з іншими.

Актуальною проблемою Нової української школи є пошук шляхів створення умов для забезпечення свідомого засвоєння знань здобувачами освіти. Цьому багато в чому сприяє вивчення української мови, так як вона містить базову основу всіх навчальних предметів.

         Початковий курс української мови передбачає всебічний розвиток мовлення учнів. Цьому завданню підпорядковано вивчення фонетики, морфології, елементів лексики і синтаксису. Розвиток мовлення - це робота над правильною вимовою і виразністю усного мовлення, над збагаченням словника, над точністю та правильним вживанням слова, над словосполученням, реченням і зв'язною мовою, над орфографічно грамотним письмом - ось основний зміст уроків з розвитку мовлення.

Зв'язне мовлення — це монологічне мовлення. Тобто послідовний усний чи письмовий виклад думок, знань. Результатом такої діяльності є текст — сукупність взаємопов'язаних самостійних речень, об'єднаних спільною темою за допомогою мовних (лексичних, граматичних, інтонаційних) засобів. Отже, поняття «зв'язне мовлення» і «текст» стоять поряд. Терміном «зв'язне мовлення» також називають розділ методичної науки, завдання якого навчати дітей розуміти, будувати висловлювання з дотриманням норм літературної мови.

Людина найбільш яскраво проявляє себе у процесі спілкування. Навчання комунікативних умінь і навичок починається з раннього дитинства, зі школи. Набуття дітьми знань, умінь і навичок завжди було основним завданням шкільної освіти. В останні роки метою освіти стає мотивація до навчання, пізнання і творчість протягом усього життя і формування здатності до оновлення компетентностей. До цих пір метою навчання було засвоєння знань і умінь, то в умовах НУШ метою стає формування у здобувачів освіти вміння вчитися протягом усього життя.

У структурі Державного стандарту виділяються чотири змістові лінії - комунікативна, лінгвістична, діяльнісна та лінгвоукраїнознавча. Недарма на першому плані - комунікативна лінія, адже результатом навчання відповідно до цієї лінії є: «уміти звернутися один до одного і до старших, брати участь у розмові (ставити запитання, давати аргументовану відповідь, правильно висловлювати власні думки, складати усні та письмові невеликі за обсягом твори (7-8 речень) з дотриманням граматичних, орфоепічних, правописних і мовленнєвих умінь з орієнтацією на читача»

Кожна із чотирьох змістових ліній, які виділяються у структурі Державного стандарту, так чи інакше орієнтує на мовленнєвий розвиток молодшого школяра, що зумовлено метою і завданнями української мови в початковій школі. Однак найповнішою мірою на цей розвиток орієнтує комунікативна лінія.

Мовленнєвий розвиток учня є дуже важливою умовою для його успішного навчання. Чим більше дитина читає, переказує, слухає, тим краще розвивається її пам’ять, а, отже, тим легше їй засвоювати знання з усіх навчальних дисциплін, які вивчаються в початкових класах. Забезпечити мовленнєвий розвиток молодших школярів - це означає навчити їх грамотно висловлюватись в усній і писемній формах мовлення, дотримуючись фонетичних, орфоепічних, граматичних (морфологічних і синтаксичних), орфографічних, стилістичних норм української літературної мови. Щоб розвинути та удосконалити мовлення школярів потрібна щоденна робота над оволодінням основними мовними нормами. Тут на першому місці, безперечно, збагачення словникового запасу. Засвоюючи нові слова, учні вчаться правильно їх вимовляти, наголошувати, пояснювати значення. Працюючи над удосконаленням граматичного ладу мовлення молодших школярів, треба навчати їх правильно будувати словосполучення, які, як відомо, служать будівельним матеріалом для речень.

Свого часу проблемі розвитку зв’язного мовлення приділяв велику увагу К.Д.Ушинський, який справедливо стверджував, що «...бідність словника школяра породжує одноманітність мовлення і робить його незрозумілим для слухачів...».

Ця тема не могла залишитись поза увагою психологів. Саме завдяки працям вчених-психологів: П.П.Богонського, Д.Б.Ельконіна, Л.С.Виготського, Л.Ф.Войтко, О.Р.Лурії, С.Л.Рубінштейна – утворилося психологічне підґрунтя навчання молодших школярів зв’язному мовленню.

Розвиток звязного мовлення.

Основна частина

Закон України «Про освіту» визначає, що освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної реалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Людина найбільш яскраво проявляє себе у процесі спілкування. Навчання комунікативних умінь і навичок починається з раннього дитинства, зі школи. Набуття дітьми знань, умінь і навичок завжди було основним завданням шкільної освіти. В останні роки метою освіти стає мотивація до навчання, пізнання і творчість протягом усього життя і формування здатності до оновлення компетентностей. До цих пір метою навчання було засвоєння знань і умінь, то в умовах НУШ метою стає формування у здобувачів освіти вміння вчитися протягом усього життя.

Розвиток мовлення учнів є важливою проблемою сучасної освіти в умовах Нової української школи. Початкова школа в житті дитини пов'язана зі зміною її діяльності, освоєнням нової соціальної ролі та розширенням комунікативних зв'язків. Вирішального значення набуває формування у молодших школярів широкого мовного кругозору, вміння користуватися виразними можливостями мови, розвиток творчого потенціалу та комунікативної компетенції.

Навчання у початковій школі, спрямоване на формування загальної культури, пізнавального інтересу, закладає фундамент для самостійної реалізації можливостей особистості, а також забезпечує соціальну успішність людини в умовах інформаційного суспільства.

За допомогою мови людина передає інформацію, впливає на оточуючих, висловлює особисте волевиявлення, дає емоційно-експресивну оцінку подіям.

Учень повинен навчитися висловлювати свою думку більш повно, донести її до слухача яскраво і образно, сприяючи найбільш глибокому її розкриттю. Значення мови, володіння мовленнєвими навичками в житті людини вагоме, так як мова пов'язана зі спілкуванням, із комунікативною функцією.

Розвиток мови учнів вимагає систематичного підходу. Робота НУШ повинна бути  спрямована на формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок, від цього  залежить роль людини в соціумі і його успішність, оскільки мова - основа, на якій ґрунтується людська культура.

В умовах Нової української школи перед педагогами стоїть завдання розвинути у здобувачів освіти такі ключові компетентності:  вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;  активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади.

Методика роботи повинна бути спрямована на пошук методів, прийомів і форм навчання, які підвищуватимуть результативність таких важливих компонентів змісту навчання, як мовна та мовленнєва компетентності, які є складовими комунікативної компетентності учнів. Мовленнєва компетентність включає в себе два компоненти: мовленнєвий досвід, накопичений дитиною у процесі спілкування і діяльності, і знання про мову, засвоєні в ході навчання у школі. Мовна компетентність - комплексне поняття, яке охоплює систему мовленнєвих умінь (вести діалог, сприймати, створювати й поширювати усні та письмові монологічні або діалогічні висловлювання), необхідних для спілкування в різних ситуаціях.

Вищою формою пізнавальної діяльності людини є мислення. Основними операціями якого виступають порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретизація. Засобом вираження мислення є мова. Навчання зв'язному мовленню молодших школярів, безумовно, сприяє розвитку мислення дітей, удосконалює і збагачує спосіб вираження ними власної думки новими засобами. Оволодіння мовленнєвими навичками сприяє розвитку особистості школяра, так як веде до пізнання дітьми нових явищ реальної дійсності.

 Основними напрямками  розвитку мовлення молодших школярів НУШ є:

v робота над словом: активізація словникового запасу,  його збагачення і розширення,  уточнення словника,  усунення ненормативної лексики;

v робота над словосполученням і реченням передбачає такі вправи: читання речень, їх аналіз, знаходження меж речень у тексті, написаному без розділових знаків  і великих літер, розпізнавання граматичної основи слова за допомогою запитань, висловлення однієї думки в декількох варіантах, складання словосполучень і речень за ілюстраціями, заданими словами, тощо;

v робота над зв'язним мовленням - на основі зразка усно переказати текст або написати письмовий переказ, близький до оригінального тексту.

Найбільш сприятливі умови для вдосконалення мовлення створюються у тому випадку, коли навчання проводиться на рівні діяльності, тобто в умовах, наближених до природної комунікації, які забезпечують свідомість у побудові висловлювання і більш високу мотивацію у навчанні.

Комунікативний підхід до роботи з розвитку мовлення розвиває в учнів уміння співвідносити зміст і форму своїх висловлювань з мовною ситуацією, ці вправи дисциплінують мислення, загострюють почуття рідної мови, привчають гнучко користуватися нею, вибираючи з кількох мовних варіантів один, найбільш відповідний до даної ситуації мовлення. Ситуативні вправи підвищують мовну культуру учнів , культуру  поведінки в цілому.